Калинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Усні відомості про школу в селі Калини свідчать про відкриття школи на початку ХХ ст. За панування Австро – Угорщини. Школа складалася з чотирьох класів. Навчання в школі проводилось на державній мові, яка була тоді угорською. Школа у такому вигляді проіснувала до кінця Першої Світової війни, тобто до 1918 року.

В 1918 році Австро – Угорщина розпалася і Закарпаття було приєднано до Чехословацької Республіки. Із приєднання Закарпаття пройшла реорганізація в освіті. В селах відкривались так звані народні школи, які складалися з 8 – ми класів. Навчання проводились на вживаній тоді на Закарпатті румунській мові. В усіх народних школах створювались окремі класи з навчанням чеською мовою.

За свідченням жителя села Калини Магей Федора Петровича (1925 рік народження) в 1932 році управителем народної школи був Йосип Сотак. У 30 – х роках також працювали в Калинах брат і сестра Клепаки, які родом із Чехословаччини. У 1938 – 1939 рр. вчителював у Калинах Носа Іван з Дубового.

За свідченнями учня Бойчука Петра Івановича (1929 року народження) з 1935 року управителем школи був призначений Пекар Михайло Афанасійович, який працював на цій посаді до початку Другої Світової війни, а з початком війни був мобілізований в угорську армію.
За час його відсутності управителем школи були Івасем Степан та Мірошай. З 1944 року школу знов очолив Пекар М. А.
1944 – 1945 р. навчальний рік школа працювала як народна у складі 1 – 8 класів, а з початком 1945 – 1946 року школа була реорганізована у семирічну з відкриттям 1 – 6 класів, а з початком 1946 – 1947 навчального року в складі 1 – 7 класів.
В школі працювали як місцеві вчителі (Пекар М. А., Пекар Е. Р., Метелешко П. І.) так приїжджі із східних областей України в основному випускники вчительських інститутів та педагогічних училищ.
На початку 50 – х років у школі нараховувалося близько 400 учнів, а працювало близько 20 вчителів.
З 1 вересня 1953 року директором школи був призначений випускник Ужгородського вчительського інституту Синичко Микола Іванович, який працював на цій посаді один навчальний рік.
З 1 вересня 1954 року школу очолив досвідчений директор учасник Великої Вітчизняної війни Буряк Петро Лаврентійович.
В 1955 році директором школи був призначений Стойка Іван Васильович, який працював на цій посаді 39 років.
Оскільки школа вважалася великою – 500 учнів і працювала у дві зміни піднімається питання про будівництво типового приміщення школи. Діалоги піднімалися на районному, обласному та республіканському рівні, піднімається питання у пресі "Молодь України”, "Известие”.
В 1965 році питання про будівництво нової школи було вирішено позитивно.
В 1966 році школа реорганізована у середню. З 1994 року директором стає Бойчук Іван Юрійович, який перебуває на посаді директора до 2002 року. А з 2002 року директором школи стає молодий, енергійний вчитель історії Бойчук Юрій Іванович. Щорічно школу закінчують 60 - 80 випускників.
В школі створений краєзнавчий музей. В якому зберігаються зібрані старовинні речі та документація про історію села.